Кимрик або уельська кішка

Історія виникнення породи кимрик.

Довгий час кимрик не визнавали бо вважали різновидом менської кішки

Назва породи походить від давньої кельтської назви Уельсу, звідки ніби-то веде свій родовід кимрик. В Україні порода належить до рідкісних та маловідомих.
Ця напівдовгошерстна порода довгий час була невизнаною, бо у фелінологічних організаціях вважали її різновидом менської кішки. Наразі існує думка, що кимрик веде свій родовід від менської кішки та норвезької лісової кішки. Перші згадки про кішок, схожих на кимрик, датовані 16 століттям.
Тривалий час уельських кішок на виставках представляли як менських довгошерстних кішок. Проте завдяки наполегливості заводчиків із Канади Блей Уелш та Леслі Фолстейк їх визнали породою. У 1960 році нова порода отримала назву кимрик і право брати участь у чемпіонатах. Протягом наступних 30 років порода була визнана усіма асоціаціями любителів кішок на території США.
Проте у Великобританії цій породі було відмовлено у реєстрації. Причина відмови була та сама, що й у випадку шотландської висловухої породи. Річ у тім, що мутації генів, які надають кимрик характерного вигляду, були визнані шкідливими для здоров’я кішок. Негативний вплив проявляється в основному при розмноженні. Так, наприклад, при в’язці двох безхвостих тварин кошенята можуть народитись мертвими. Селекціонери намагаються вирішити цю проблему, але, на жаль, не надто успішно.

Характерні ознаки породи уельська кішка.

У кимрика хвіст або відсутній, або сильно вкорочений.

Голова кішок цієї породи має округлу форму, яка віддалено нагадує перевернуту грушу. Щоки добре розвинуті, ніс короткий. Вуха в основі широкі, середнього розміру. Біля вух пасма вовни. Очі великі, округлої форми. Колір очей повинен відповідати кольору хутра. Шия середньої довжини, але завдяки великому і густому коміру шерсті здається коротшою, ніж є насправді.
Тіло кішки середнє, пропорційно складене.
Задні кінцівки кішки довші за передні, тому кимрик пересувається стрибками як кролик. Форма передніх лапок округла і м’яка. Кимрик – безхвоста кішка, але у деяких тварин може бути сильно вкорочений хвіст.
Шерсть середньої довжини, пухнаста з густим підшерстям, прилягає до тіла. На голові та передній частині тулуба шерсть коротша, на шиї вона утворює пишний комір. На задніх кінцівках шерсть довга, майже як у ангорської кішки.
Забарвлення шерсті може бути будь-яким, за виключенням черепахового, шоколадного та лілового.

Особливості догляду та характер породи кимрик.

Кимрик – миролюбна не схильна до агресії порода.

Власники уельських кішок відзначають, що це дуже слухняні, спокійні та врівноважені тварини. Досить часто цих кішок рекомендують для сімей із дітьми. Уельські кішки грайливі та лагідні, ніжні й не схильні до агресії. Вони із задоволенням пограються з вашими дітьми, вами та вашими гостями. Проте, якщо ви зайняті, вони здатні самі себе розважити. Тому також підійдуть і людям, які живуть самотньо чи багато працюють.
Так як кимрик належить до довгошерстних порід, то й догляду потребує відповідного. Необхідно не рідше двох разів на тиждень вичісувати кішку. Коли кішка линятиме, цю процедуру доведеться проводити кожного дня. Купати кішку треба не рідше, ніж раз на місяць. Також не слід забувати про регулярний догляд за вухами та очима.

До яких хвороб має схильність уельська кішка.

Заводчики відзначають, що це кішки із добрим імунітетом. Схильності до спадкових хвороб у них також немає. Проте, є декілька проблем зі здоров’ям, які властиві цій породі і про які варто знати.
По-перше – у деяких кішок може спостерігатись слабкість задніх кінцівок, що спричиняє проблеми при ходьбі.
По-друге – ген, що відповідає за відсутність хвоста, впливає на будову хребта, тому не забувайте регулярно показувати вашого улюбленця ветеринару.
По-третє – щоб потомство уельських кішок було життєздатним, необхідно, щоб у парі батьків була тварина із нормальним хвостом або укороченим. У двох безхвостих тварин велика ймовірність народження мертвих або нежиттєздатних кошенят.