Японський бобтейл
Історія виникнення породи японський бобтейл.
Японська гравюра з бобтейлем забарвлення мі-ке.
Якщо вірити легенді, то прототипом знаменитої японської кішки манеко-неко, яка є символом удачі, є бобтейл. Адже представники цієї породи мають звичку піднімати передню лапу коли сидять.
Кішки на Японські острови були завезені із Китаю приблизно у 999 році, проте, можливо це сталося на кілька століть раніше. Цілком можливо, що серед них вже тоді були тварини із короткими хвостами. З часом кількість короткохвостих тварин збільшилась через забобон згідно якого у хвості кішки ховаються злі духи, тому чим коротший котячий хвіст тим краще для її господаря. Тому японці надавали перевагу кішкам із укороченими хвостами. Тривала селекція закріпила мутацію і зробила її основною ознакою породи.
Першою документально зафіксованою представницею породи можна вважати кішку на ім’я Мйобу-но-Отодо, що у перекладі означає “Старша фрейліна Внутрішнього палацу”. Мйобу-но-Отодо “служила” у палаці імператора Ітидзьо (980 – 1011 рр), носила червоний ошийник.
Довгий час Японія вела політику ізоляції, тому порода японських бобтейлів розвивалась природним шляхом, не зхрещуючись із іншими породами.
Сучасна історія японського бобтейла почалась після ІІ Світової війни.
Світові японського бобтейла відкрили американці. Місіс Джуді Кроуфорд із Пенсильванії приїхала до Японії після ІІ Світової війни й прожила там 20 років. За роки проживання у країні сонця, що сходить вона набула унікальні знання про кішок яких у Японії називають “мі-ке”. “Мі-ке” – це забарвлення яке зустрічається тільки у кішок коли ясно-руді, темно-руді та чорні плями розкидані по бездоганно білій шубці тварини. У США таке забарвлення називають “каліко”. У 1968 році пані Кроуфорд повернулася додомі і заснувала розплідник у якому спеціалізувалась на розведенні кішок “мі-ке”.
Через рік до Джуді звернулась її співвітчизниця Елізабет Фререт, яка шукала наречену для свого рудого смугастого кота-бобтейла. У результаті бобтейла Річарда “одружили” на “мі-ке” Мадам Батерфляй. У пари народились п’ятеро чарівних кошенят. всі малята успадкували від батька хвостики-помпони. Пізніше Елізабет Фререт розробила програму розведення японських бобтейлів.
Американська фелінологічна асоціація визнала породу японський бобтейл у 1976 році. FIFe зареєструвала породу у 1990 році. Наразі всі американські та канадські асоціації визнають породу.
Характерні ознаки породи японський бобтейл.
Хвостик кішки нагадує кролячий – основна ознака породи японський бобтейл.
Японський бобтейл – тварина середнього розміру, витончена, елегантна. Тіло м’язисте, міцне, але не приземкувате, а струнке. Спина та поперек дещо вигнуті. Ноги довгі та стрункі, але не надто м’язисті. Задні ноги довші за передні, через що бобтейл стрибає як кенгуру – задні лапи торкаються землі швидше за передні, таким чином компенсується відсутність хвоста.Лапи овальні не великі.
Голова утворює рівносторонній трикутник, сторони якого м’яко окреслюють мордочку з широкими скронями. Ніс довгий та широкий, ледь загинається униз від рівня або трохи нижче рівня очей. Вуха середні, високо поставлені ті ледь нахилені вперед. Очі великі, мигдалеподібної форми, косо та широко поставлені. Колір очей повинен гармонійно поєднуватись із забарвленням шерсті. Допускається гетерохромія (різне забарвлення очей).
Хвіст тримається вертикально, має зазвичай довжину від 2,5 до 7,5 см. Шерсть на ньому утворює своєрідний помпон, який ховає скелет хвоста, що закручений калачиком. Хвіст японських бобтейлів нагадує кролячий. Ідеальним вважається хвіст схожий формою на хризантему.
Шерсть середньої довжини, дуже м’яка та шовковиста, одношарова, без густого підшерстя, не збивається у ковтуни, линяє дуже мало. На мордочці, вухах, лапах шерсть коротша. Довга та густа шерсть на коротенькому й закрученому хвості. Забарвлення шерсті може бути різним. Крім “каліко” про яке вже згадувалось раніше може бути черепахове, чорний з білим, рудий з білим. Найціннішим вважається саме “мі-ке” або “каліко”.
Не допускаються абісинське та сіамське забарвлення.
Коти трохи більші за кішок.
Схрещування японських бобтейлів з іншими породами заборонене.
Особливості догляду та характер породи японський бобтейл.
Розумні, енергійні, віддані – це японські бобтейли.
Японські бобтейли дуже енергійні та жваві кішки, вони постійно знаходяться у русі, стрибають, граються і весь час ніби пританцбвують. Загалом можна сказати, що жвавість це основна риса характеру породи. Ці кішки не переносять самотності, вони постійно намагаються бути у курсі усіх справ господарів. Тому японські бобтейли підійдуть великим сім’ям. І пам’ятайте, що постійна участь кішки у житті сім’ї – запорука її психічного здоров’я та урівноваженого характеру. Вони дуже розумні й швидко навчаються, те що кішки інших порід вивчають за рік японські бобтейли засвоюють за кілька місяців. Вони віддані як собаки й часто обирають у сім’ї когось одного головним господарем. Їх легко навчити гуляти на шлейці й вони із задоволенням гуляють у компанії господаря.
Кішки японських бобтейлів чудові мами. Кішка-мама пильно стежить за кошенятами так як малечу все приваблює та дивує і вони активно досліджують навколишнє середовище. Кількість кошенят у приплоді коливається від трьох до шести. Малята завжди народжуються сильними та міцними.
Японський бобтейл – це кішка-друг, кішка-компаньйон. Якщо ви та ваша сім’я фанати спотру та активного відпочинку – сміливо обирайте тварину цієї породи.
Одношарова шовковиста шерсть японського бобтейла майже не потребує розчісування так як не заплутується й майже не линяє. Проте раз на тиждень необхідно розчісувати тварину, проводити огляд вух та очей для профілактики захворювань. Раз на місяць влаштовувати вашому улюбленцеві банний день. Японські бобтейли люблять воду тож із миттям проблем виникнути не повинно.
До яких хвороб має схильність порода японський бобтейл.
Природа довгий час розвивалась без втручання людини, тож японські бобтейли здорова порода.
Японські бобтейли мають міцне здоров’я. У породи не зафіксовано схильності до спадкових хвороб. Але якщо ви плануєте у майбутньому вигулювати вашого котика на шлейці обов’язково потурбуйтеся про його вакцинацію.