Селкірк

Історія виникнення породи селкірк.

Селкірк – нова порода, яка вже має велику кількість відданих фанатів у США.

Селкірк одна із новітніх порід кішок.
Історія породи почалася у Сполучених Штатах у 1987 році. У штаті Вайомінг звичайна кішка принесла кошенят одне з яких було із хвилястою шерстю. Це була кішечка яку назвали Міс де Песто. Кошеня взяла до себе Джері Ньюмен, заводчиця перських кішок із штату Монтана. Коли Міс де Песто виросла її схрестили із чорним перським котом на ім’я Фотофініш. У результаті у 1988 році на світ з’явилось троє кошенят з кучерявим хутром, схожим на хутро пуделів чи вовну овець. Які й дали початок новій породі. За характерну хвилясту структуру шерсті кішок відповідає новий домінантний ген, який з’явився у результаті природної мутації.
Назву нова порода отримала на честь гір Селкірк, поблизу яких жила Джері Ньюмен. Інша назва породи – кішка вівця.
У Сполучених Штатах порода користується величезною популярністю. Нажаль, у Європі та в Україні селкірк належить до рідкісних мало відомих порід.

Характерні ознаки породи селкірк.

Інша назва селкірк – кішка-вівця.

Кішки породи селкірк середнього озміру, вагою від 3-х до 5 кг. Голова середнього розміру, широка, череп округлої форми. Чоло округле. Щоки повні та обвислі, як у кішок так і у котів. Мордочка коротка, квадратна. Ніс вигнутий, перехід від чола до мордочки плавний. Вуса та брови кучеряві. Щелепи масивні. Вуха середнього розміру, широко посаджені, кінчики вушок ледь заокруглені. Ворсинки всередині вушних раковин кучеряві. Очі великі круглої форми, широко поставлені. Колір очей повинен гармонійно поєднуватися із кольором хутра кішки. Шия коротка та міцна.
Тулуб середньої довжини, прямокутної форми. Тіло кремезне, важке. Кістяк та м’язи добре розвинуті. Ноги середньої довжини. Лапи великі круглі. Хвіст середньої довжини, товстий із заокругленим кінчиком.
Хутро густе з завитками шерстинок, які покривають усе тіло, але особливо багато таких завитків на шиї та хвості. Підшерсті густе. Оголених ділянок тіла немає. Ступінь кучерявості шерсті у тварини може змінюватися і залежить від клімату, пори року та гормонального фону, зокрема у самок.
Кошенята народжуються із кучерявою шерстю. Але через де який час завитки зникають і знову з’являються десь у віці 8-10 місяців. Остаточного вигляду шерсть селкірк набуває у віці 2-х років.
Стандарт визнає варіанти породи із довгою та короткою шерстю.
За стандартом допускаються усі варіанти забарвлення шерсті. Дозволяється також білий «медальйон» на грудях.
Дефектами породи є: різкий перехід від чола до мордочки, косоокість, вузлики на хвості.
Схрещувати селкірк із іншими породами не дозволяється.

Особливості догляду та характер селкірк.

Не зважаючи на густе хутро доглядати за селкірк досить легко.

Селкірк активна кішка із спокійним та доброзичливим характером. Кішки цієї породи чудові компаньйони. Вони чудово уживаються із іншими домашніми тваринами та залюбки стануть приятелями для ваших дітей. Це ніжні та ласкаві кішки з якими приємно жити під одним дахом. Вони легко адаптуються до нових умов життя. Їх власники можуть нескінченно довго розповідати про переваги селкірк як домашніх вихованців. Це охайні кішки які добре піддаються вихованню.
Не зважаючи на густе курчаве хутро селкірк не потребують складного догляду. Їх хутро достатньо розчісувати раз на тиждень, а під час линьки процедуру варто проводити раз на кілька днів. Мити кішку раз на місяць або й рідше. Під час линьки рекомендується використовувати спеціальний шампунь. Не забувайте також періодично оглядати очі та вуха ваших вихованців

До яких хвороб має схильність селкірк.

Генетичних хвороб, які були б характерні для кішок породи селкірк, не зафіксовано.
Варто звернути увагу на збалансоване харчування ваших вихованців. Також, не варто забувати про необхідність своєчасних щеплень та переодичного відвідування ветеринарної клініки для попередження проблем зі здоров’ям Вашої улюблениці.