Корніш-рекс.


Історія виникнення породи корніш-рекс.

Зараз паралельно використовуються два стандарти породи корніш-рекс – американський та європейський.

Країна походження породи кішок у каракулевій шубці – Великобританія, графство Корнуелл. У 1950 році міс Енісмор, яка займалась розведенням кролів на своїй фермі, знайшла кошеня з дуже не звичною шерстю. Вона назвала котика Каллінбакер та віднесла його до ветеринара. Ветеринар оглянув малюка і прийшов до висновку, що кошеня здорове, а кудрява шерсть є наслідком мутації. Щоб повністю розвіяти сумніви міс Енісмор звернулась до генетика А.К. Джуда, який підтвердив попередній висновок ветеринара і порадив подумати про створення нової породи. У першому виводку було троє кошенят із курчавою шерстю. Косподарем одного з них став Брайан Стерлінг-Уебб, власне його зусиллями у 1957 році була визнана порода корніш-рекс. Пізніше напрацєвання із селекції корніш-рекс були успішно використані для роботи над девон-рекс.

Через де-який час нова порода потрапила до США, де її визнали й 1962 році. Американці вирішили внести свої корективи у зовнішній вигляд корніш-рекс, зробити їх більш витонченими в той час як європейці намагались зберегти первісний масивніший та м’язистіший вигляд породи. Це їм вдалося й зараз паралельно існують два стандарта породи корніш-рекс –  американський та європейський.

Характерні ознаки породи корніш-рекс.

Корніш-рекси одягнуті у елегантну “каракулеву” шубку.

Основна особливість породи – кучерява шерсть. У корніш-рекс шерсть коротка, тонка, м’яка але густа без остьового волоса, на дотик схожа на велюр. Хвильки щільні, за розміром однакові. Особливо добре вирізняються хвильки на спині та хвості кішки. На підборідді, грудях, животі кішки хвильки меньш виражені. Забарвлення хутра корніш-рекс може бути будь-яким. Проте самиці народжуються завжди дву- чи триколірними.
Згідно стандарту голова корніш-рекса повинна бути середнього розміру, клиноподібної форми, з плоским черепом та великим довгим носом. Вуха великі, широкі в основі та заокруглені на кінчику, поставлені високо, вкриті короткою шерстю. Оче середньої величини, овальні чи мигдалеподібної форми. Колір очей повинен гармонійнійно поєднуватись із кольором шерсті. Тіло міцне, м’язисте, потужне але не приземкувате з дещо вигнутою спиною. Груди широкі та м’язисті.
Ноги довгі, стрункі прямі, з овальними витонченими лапками. Хвіст довгий та тонкий, загострений, елегантно вигнутий, вкритий густою хвилястою шерстю.
Недоліками породи є: занадто довгу чи коротку шерсть, асиметричні плями, залисини, задовгу або зашироку голову, маленькі вуха, короткий або лисий хвіст, надто кремезне тіло.
Кошенята корніш-рексів народжуються з хвилястою шерстю, але через тиждень вона стає прямою. У віці до 3-х місяців шерсть кошенят починає закручуватись знову, проте у цей час вона стірчить у різні боки. Пиблизно у шість місяців кошенята перевдягаються з “дитячого” хутра у доросле з елегантними щільно прилягаючими хвильками.

Особливості догляду та характер корніш-рекс.

Гламурна зовнішність та товариський характре – так можна описати кішок породи корніш-рекс

За характером корніш-рекс дуже сході з собаками. Вони такі ж віддані та легко піддаються дресеруванню. Їх дуже легко можна навчити приносити дрібні предмети. Гламурна зовнішність абсолютно не псує їх характер. Кішки цієї породи дуже товариські та доброзичливі, вони легко засвоюють правила поведінки у домі та вкрай рідко їх порушують.

Доглядати за кішками корніш-рекс не важко. Необхідно щодня протирати шубку корніш-рекс замшею, щоб прибрати відмерлі шерстинки. Для розчісування необхідно використовувати щітку з натуральної щетини. Процедуру розчісування проводити не частіше ніж раз на тиждень. Щоб не пошкодити завитки на шубці необхідно розчісувати кішку тільки у напрямку завитка.

Так як шерсть корніш-рексів занадто коротка, щоб повністю вбирати виділення сальних залоз, без періодичних водних процедур у тварини можуть виникнути проблеми зі шкірою. Мити корніш-рекса треба не рідше раз у два місяці.

Схильність до хвороб та інше.

Корніш-рекс належать до пород кішок із міцним здоров’ям. Проте вони маєть схильність до де-яких спадкових хвороб, таких як, гіпокадіємія (дефіцит калію) та прогресуюча атрофія сітківки ока.

У цієї породи нормальна температура тіла дещо вища ніж у інших порід, тому корніш-рекси схильні до переїдання. Щоб зберегти їх здоров’я варто відразу приділити увагу їх раціону.

Тривалість життя кішок корніш-рекс до 20 років.

Через наявність тільки двух груп крові існує та ж проблема із розмноженням що й у девон-рекс.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *