Єгипетська мау – порода, яка ледь не зникла у ХХ столітті.
Хоча країною походження єгипетської мау вважається Італія, однак це дуже давня порода. На малюнках які знайшли у Єгипті, є зображення кішки на яку дуже схожа сучасна єгипетська мау.
До пантеону богів Давнього Єгипту належала богиня із головою кішки Бастет – богиня місяця, кохання, родючості та домашнього вогнища. Богиню дуже шанували, а кішка була її священною твариною. На честь богині вшановували й кішку. Якщо хтось випадково вбивав кішку чи калічив її, то це могло коштувати йому життя.
Коли кішка помирала її бальзамували, а її власники на знак жалоби голили брови. Так у місті Бені-Хасана під час археологічних розкопок було знайдено котяче кладовище. За підрахунками вчених на ньому було поховано біля 180 тисяч кішок. Мумії кішок були у саркофагах із золота та срібла інкрустованих дорогоцінним камінням.
На початку ХХ століття Європа та Сполучені Штати переживали моду на Давній Єгипет, яку спричинили великі археологічні відкриття. Усе, що якимось чином було пов’язане із Давнім Єгиптом автоматично ставало надзвичайно популярним. На хвилі цієї популярності заводчики з Франції, Швейцарії та Італії розпочали роботу над відновленням породи легендарної єгипетської кішки. Нажаль під час ІІ Світової війни майже усі кішки загинули. Проте, завдяки княгині Наталії Трубецькій, яка на той час жила у Італії, кілька кішок вдалось врятувати. Записи про цих кішок та їх потомство були нею внесені у реєстр італійської асоціації філії FIFe. Власне ці кішки у 1953 році були представлені на виставці як єгипетські мау, і від ціх кішок ведуть свій родовід майже усі сучасні єгипетські мау.
У 1988 році у Нідерландах, Швейцарії та Італії відкрилися розплідники породи. Наразі кількість розплідникі породи у Європі дуже мала, бо є значні складнощі із розведенням кішок через малу кількість популяції. У США розплідників більше але транспортувати звідти тварин дуже проблематично.
Єгипетська мау була визнана CFA у 1977 році, у 1992 році було отримано визнання FIFe. Кожна кішка породи єгипетська мау повинна мати підтверження походження у племенній книзі.
Тварини цієї породи через малочисельність дуже дорого коштують. В Україні порода мало відома.
Плямки на шубі єгипетської мау у кожної кішки унікальні як відбитки пальців у людини.
Вуха можуть бути від середніх до великих розмірів, трохи загострені, широко поставлені, злегка нахилені вперед. Відстань між вухами середня. Вуха щільно покриті корокою шерстю, на кінчиках можуть мати пензлики як у рисі.
Форма очей у єгипетської мау середня між мигдалеподібною та круглою. Колір очей повинен бути виключно зелений. Допускається колір зеленого агрусу у молодих тварин, але з 8 до 18 місяців він найчастіше змінюється на зелений.
Голова помірно округла, не укорочена і не загострена. У дорослих котів можуть бути виражені щелепи. Ніс по всій довжині рівний. Профіль плавний м’який від перенісся до лоба, без зламів.
Тулуб кішки середній між компактним та форейн типом. Кістяк середній. Розмір та довжина середні. На животі є вільна шкірна складка, завдяки якій кішка може робити ширші кроки і загалом більш рухлива. Лопатки виражені ті високі.
Кінцівки кішки середньої довжини, задні ноги з міцною мускулатурою довші за передні, але зігнуті так, що спина виглядає рівною. Лапки овальної форми, але допускаються й круглі. Лапки не великого розміру, на задніх ногах пальці довші.
Хвіст середньої довжини та товщини, до кінчика звужується і трохи загострюється. М’язи кішки добре розвинуті, але зайва вага чи худорлявість є недоліками. Повинен бути баланс між габаритами бенгалів та легкістю орієнталів.
У єгипетської мау можливі три види забарвлень.
Сріблясте – основний тон від світло-сірого до сірого, малюнок від темно-сірого до чорного, доброю з контрастністю. Вуха рожево-сірого кольору, на кінцях темні. Підборіддя, біля ніздрів, навколо очей та горло білі. Контур мочки вух, рота та очей – чорного кольору.
Бронзове – основний тон темно-коричневий на спині, стає світлішим аж до кольору слонячої кістки на животі. Малюнок темно-коричневий. Вуха рожево-коричневого кольору, на кінцях темно-коричневі. Спинка носа кольору охри. Підборіддя, горло, навколо очей та біля ніздрів кремового кольору.
Димчате – основний тонвід темно-сірого до майже чорного з сріблястим підшерстям, тіккінг відсутній. Всі плями чорного кольору контрастні до основого тону.
Трапляються чорні мау, дуже рідко мармурові. Ці забарвлення називаються дикими. Такі кішки не допускаються до участі у виставках та не використовуються для розмноження.
На чолі мау чорні ворсинки утворюють відмітину у формі букви “М”, яку ще називають знаком жука-скоробея, який підтверджує давньоєгипетське походження мау. Також на мордочці є дві чорні лінії: перша починається від зовнішньогго кута ока, а друга – йде поконтуру щоки. Є думка, що жінки у Давньому Єгипті підводили очі імітуючи ці відмітини кішки, щоб заслужити милість богині Бастет. Відмітини кожної кішки є унікальними. Так само є унікальним розміщення плямок на шубці та їх величина.
Коти цієї породи більші за кішок. Вага кішки 3-4 кг, а кота 4-6 кг.
Мау люблять воду а ще – гратися з дітьми.
Єгипетські мау дуже віддані, зазвичай прив’язуються до одного чи двох членів родини і залишаються їм вірними компаньйонами на все життя. Вони лагідні і ласкаві, але на своїх умовах. Вони із задоволенням підуть до вас на ручки, але тоді коли самі захочуть. Це розумні, активні, життєрадісні кішки. Це одна з найрозумніших порід кішок. Єгипетські мау можуть використовувати будь-який предмет як іграшку, тому краще завчасно предбати для них спеціальні котячі іграшки. Доречі, мау уважно стежать за своїми іграшками і якщо ви їх приберете, то обов’язково їх знайдуть і вимагатимуть повернути.
Єгипетські мау не втратили мисливський інстинкт, тому із задоволенням гратимуться у всі ігри які нагадують полювання. Єгипетські мау дуже швидко бігають, завдяки будові тіла як у гепарда. Цю породу вважають борзою у котячому світі. Вони можуть розвинути швидкість бігу до 48 км/год.
Ці кішки голосно демонструють свою радість, сум, біль чи образу. Коли вони голодні, будьте певні, вони вам про це також оголосять дуже голосно. Загалом єгипетські мау демонструють свої вокальні дані на багато частіше ніж кішки інших порід.
Мау люблять високі місця у домі. Вони спосережливі та кмітливі, легко навчаються відкривати двері та ящики у домі.
Ці кішки чудово підійдут сім’ям із маленькими дітьми, бо мау надзвичайно терплячі та поблажливі до виявів дитячої любові і не проявляють агресії коли діти обнімають і притискають їх. Вони із задоволенням пограють із дітьми у хованки чи побігають наввипередки.
Більшість єгипетських мау люблять воду: гратися з нею, пити з крану чи мочити у ній лапки.
Завдяки короткій шерсті та відсутності густого підшерстя доглядати за кішками цієї породи досить легко. Розчісувати їх треба два рази на місяць, мити цих кішок треба у міру забруднення шерсті. І не забувайте раз на 1-2 тиждня протирати їх вуха серветкою змоченою у теплій кип’яченій воді.
У єгипетських мау є схильність до хвороб серця.
Єгипетські мау мають схильність до гіпертрофічної кардіоміопатії, хвороб серця та астми. Стан здоров’я кішок значно поліпшений завдяки роботі заводчиків, але де-які проблеми, такі як алергія, трапляються й досі.
Тривалість життя єгипетських мау – 13-15 років.
Наші партнери Елітстелі натяжні стелі в Киеві.
Сайт про собак Собакоманія